«Я не воюю на полі бою, не відбиваю штурми й не беру в полон окупантів. Але без моєї роботи бойові підрозділи зупиняться», – так говорить про свою роботу у ремроті Віктор.

Йому 59 років, половину свого життя він має справу з технікою. Ще до повномасштабного вторгнення росії в Україну він працював на авторемонтному заводі в Бердичеві. Через його руки проходила різна техніка.

«Коли знаєш як полагодити ЗІЛ, то і танк не стане проблемою. Головне розбиратися загалом в техніці, а решта – нюанси», – говорить з посмішкою чоловік, тим часом роздивляючись двигун САУ.

Артилеристи привезли установку, у якої заклинив двигун. Тепер ремрота має розібратися в причині поламки та повернути САУ в стрій.

«Якщо треба, будемо і вночі працювати. У нас не буває вихідних чи робота стоїть через спеку або мороз. Нам притягнули техніку, ми маємо швидко поставити її «на ноги». Хлопці на передовій чекають», – розказує Віктор.

Не раз колосальний досвід чоловіка виручав бригаду: «Якось пригнали пошкоджену БМП, пізніше іншу таку ж. Реанімувати машини не вдалося, але ми зібрали з двох поламаних одну робочу. Буває і таке! У нас нічого не пропадає, все, що не лагодиться, все йде на запчастини».

Віктор служить з перших днів великої війни. Прийшов у військкомат сам, 1-го березня 2022 року.

Якщо ти вмотивований і готовий добре виконувати свою роботу на визначеній для тебе ділянці, то яка різниця скільки тобі років чи у тебе зріст і ширина плечей? Докладай максимум зусиль там, де будеш найефективнішим і Перемога стане ближчою.

Відділення комунікацій 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади ДШВ ЗСУ

#звичайніГерої