Сонце вже сідає за горизонт, залишаючи на небі криваво-червоні смуги, але для артилеристів 53 окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха день ще далекий від завершення. Гармата 2С1 “Гвоздика” знову зайняла свою позицію. Вони працюють без упину, їхня робота — це життя для тих, хто зараз у самому пеклі боїв.

На обличчях воїнів глибокі зморшки від тривалих днів на війні, від безсонних ночей і постійної напруги. В їхніх очах — втома, але й рішучість. Руками, покритими кривавими мозолями, вони вкотре заряджають гармату. Кожен рух чіткий і відточений до автоматизму, бо від їхньої точності залежить, чи дійде допомога до піхоти, що зараз тримає оборону в самому пеклі.

Артилерійський вогонь — це підтримка для братів по зброї, для тих, хто у траншеях зустрічає ворога віч-на-віч. Вони роблять усе можливе, щоб вчасно вдарити по ворогу, щоб полегшити роботу піхоті, щоб захистити свою землю.
Кожен новий день — це виклик, і кожен новий боєць може стати тією допомогою, якої так потребує фронт.

Не зволікайте, приєднуйтесь до лав славетної 53-ї бригади. Кожне серце, готове до боротьби – наближає нашу спільну перемогу.

Служба комунікацій 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха