Головним поняттям у системі управління кар’єрою є термін “кар’єра”, а найбільш характерною для Збройних Сил є професійна кар’єра.

Кар’єра – це просування офіцера по службі шляхом використання його здібностей, професіоналізму, а також особистісних, професійно важливих якостей відповідно до вимог професії, спеціальності, посади з урахуванням встановленого порядку проходження служби в Збройних Силах України.

Під час детального розгляду терміну “кар’єра” доцільно враховувати суб’єктивно усвідомлені міркування офіцера про своє службове майбутнє, очікувані шляхи самовираження та задоволення службою.

Інший підхід до визначення терміну “кар’єра” трактується наступним чином: кар’єра – це просування особи по сходинках службової ієрархії або послідовна зміна занять у межах однієї організації на протязі всього життя, а також усвідомлення людиною цих етапів.

Тобто кар’єра має як об’єктивні так і суб’єктивні сторони. Поняття кар’єри не обов’язково означає неодмінний рух уверх по службовій ієрархії. Кар’єра може розвиватись шляхом періодичних переміщень на вищі, рівнозначні та навіть нижчі посади в порядку ротації.

Професійна кар’єра характеризується тим, що конкретний офіцер у процесі своєї професійної діяльності проходить різноманітні стадії розвитку:

вступ на військову службу; періодичне навчання; службове зростання на підставі постійного підтримання та удосконалення індивідуальних професійних здібностей; звільнення у запас або вихід на пенсію.

Ці стадії він може пройти послідовно в одному або у різних військових формуваннях держави і, навіть, із зміною спеціальності, після відповідної підготовки (перепідготовки). Кожна зі стадій повинна мати відповідних фахівців та органи, які відповідають за здійснення відповідних заходів.

Згідно з наказом Міністра оборони України від 20.12.19 № 653 “Питання управління кар’єрою військовослужбовців Збройних Сил України, які проходять військову службу за контрактом” для забезпечення заходів управління кар’єрою військовослужбовців службами персоналу розробляються алгоритми управління кар’єрою, з урахуванням військових звань, результатів атестування, строків перебування на посадах, навчання в системі підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації, особистих побажань щодо розвитку кар’єри тощо, на весь період проходження військової служби за військово-обліковими спеціальностями відповідно до алгоритмів управління кар’єрою та паспортів військових посад.

Сучасні дослідження у галузі управління кар’єрою включають наступні питання:

чинники, що забезпечують просування по службі (особистісні, індивідуальні, зовнішнього середовища); вплив історії життя людини; вікові особливості індивіда; гендерні відмінності та їх вплив на професійний розвиток особистості військовослужбовця; особистісні змінні, що сприяють прискоренню посадового росту (комунікабельність, уміння взаємодіяти з людьми, мотивація досягнення, адаптивність тощо); відмінності особистісних якостей, властивих малоуспішним офіцерам  і офіцерам, які успішно просуваються рівнями ієрархії протягом військової служби; шляхи оптимізації кар’єри (аналіз реальних критеріїв відбору офіцерів на кожному з рівнів та індивідуальних уявлень про кар’єру в конкретному підрозділі); чинники, що сприяють зниженню швидкості посадового росту, професійного розвитку; вплив структури підрозділу, військової частини, установи на посадове просування офіцера; випадки відмови від посадового просування; ситуації відсутності посадового росту при сформованій мотивації просування.

Кар’єра офіцера має подвійний зміст. По-перше, вона складається із зацікавленості керівництва військової частини (корабля), військового навчального закладу (установи) у просуванні по службі саме тих офіцерів, які мають високі показники у бойовій підготовці, володіють багатим професійним, бойовим досвідом та особистісним потенціалом, по-друге, зі спрямованості самого офіцера до повної реалізації набутого військово-професійного потенціалу або ж певної зміни характеру військово-професійної діяльності шляхом переміщення (ротації).