“У ЗСУ не так страшно й погано, як здається цивільним. Тут такі ж люди, лише навчені боронити Україну”: командир артилерійської батареї “Тартак”

“Методичні рекомендації по снарядах та управлінню вогнем” – це наші настільні книги. На інші немає часу”, – каже командир батареї гаубиць М777 “Тартак”. Його позивний – від назви гори, яка сподвигла військового ніколи не здаватися й бути на висоті.

“Нас підіймає й дає сили щодня надія, що боротьба закінчиться нашою Перемогою. Мене мотивує, щоб всі мої хлопці залишилися живі, неушкоджені й повернулися додому. Натепер вдається. У батареї немає втрат”, – каже командир.

До  2023 року він був головним інженером, працював з магістральними газопроводами, керував сотнею людей і мав можливість не мобілізуватися. Але він сів і подумав, якщо не стати на захист країни, чи зможе потім банально дивитися в дзеркало. Зрозумів, що не зможе.

У ЗСУ “Тартак” отримав завдання: з подібних йому вчорашніх цивільних зробити сильний артилерійський підрозділ для знищення окупантів. Чи вдалося?

“80% моєї батареї – мобілізовані. Вони виховували своїх дітей, планували майбутнє, але все це поставили на велику паузу, бо прийшла лиха година і необхідно було освоїти професію військового. За три місяці мої люди отримали необхідні знання з артилерії та навчилися ефективно воювати. Вони перемололи колосальну кількість противника й не скаржились. Тепер два-три роки вони в окопах та бліндажах без великої надії на заміну, бо цивільні бояться йти служити. У ЗСУ не так страшно й погано, як їм здається. Тут такі ж люди, лише навчені боронити Україну. Мені шкода наше цивільне населення, мобілізоване для захисту країни. Але ми вмотивовано працюємо на результат. Ми звільнимо наші території, повернемося до своїх сімей і житимемо мирним життям. Але без нашої перемоги це неможливо.

Ворог себе не жаліє та несамовито лізе, лізе самогубчо. Мати стільки знищеного особового складу й продовжувати надсилати нових солдатів і техніку, знаючи, що це все в будь-якому разі буде нами знищене? Це говорить про відсутність будь-якого гуманного ставлення в них до свого народу. Росіяни – гарматне м’ясо, живі зомбі, які живими на передовій залишаються недовго. Ми не зупиняємося на досягнутому та якісно їх знищуємо. Приходьте нам допомагати”, – говорить офіцер.

Командир для своїх хлопців став мудрим і чуйним татом та менеджером якісної бойової роботи. Артилеристи працюють на точних та надійних гарматах М777. Це абсолютно новий рівень у порівнянні з радянськими системами. Хлопці “Тартака” за 2-3 тижні навчань за кордоном опанували нову зброю. Досвід здобували спочатку на Запорізькому напрямку, а далі – на Донеччині.

Зараз батарея “Тартака” зупиняє російські штурми під Вугледаром та змушує замовкати їхні гармати. Штурми регулярні. Ситуація може змінитися кожну годину. Наші БПЛА постійно моніторять передній край, тили ворога, місця їхнього скупчення. Розвіддані передаються артилеристам, які зупиняють наступи найбільшим в Десантно-штурмових військах 155-м калібром.

“Праця 24/7. Вона може бути і в першій ночі, і під ранок. Цілодобово йде робота як з особовим складом, так і бойова. Головне тут – виконувати бойові завдання, мати живий особовий склад, справні гармати та сховані від ворожого ока позиції. Нам треба перемагати якістю виконання бойових завдань і збереженням людей. Маючи західну зброю – це реально зробити. Завдяки якісній роботі знищується колосальна кількість ворога”.

За матеріалами відділення комунікації 148-ї окремої артилерійської Житомирської бригади ДШВ ЗС України

#звичайніГерої