Інформація викривачам корупції

Закон України «Про запобігання корупції»

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» викривач – фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

Відповідно до частини другої статті 53² Закону повідомлення про корупцію підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація містить фактичні дані, що вказують на можливе вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень цього Закону, які можуть бути перевірені.

ВАЖЛИВО!!!

Військовослужбовець чи працівник (державний службовець) Збройних Сил України вважається викривачем за сукупності таких умов:

– здійснити повідомлення має особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), у якої наявне переконання, що інформація є достовірною;

– наведена у повідомленні інформація має містити фактичні дані, що підтверджують можливе вчинення іншою особою корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону, які можуть бути перевірені;

– повідомлена особою інформація стала їй відома у зв`язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходження нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов`язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

Визнання особи викривачем не потребує прийняття окремого офіційного рішення. Військовослужбовець чи працівник (державний службовець) Збройних Сил України набуває прав та гарантій захисту викривача з моменту повідомлення про корупцію, яке відповідає вимогам Закону.

Викривачами корупції не можуть бути визнані військовослужбовці чи працівники (державні службовці) Збройних Сил України, які не здійснювали повідомлення про корупцію, а лише сприяли чи допомагали викривачу.

З моменту здійснення повідомлення про корупцію, яке відповідає вимогам закону, викривач наділяється такими права та гарантіями захисту:

• бути повідомленим про свої права та обов’язки, передбачені Законом;
• подавати докази на підтвердження свого повідомлення про корупцію;
• отримувати від уповноваженого підрозділу (уповноваженої особи) підтвердження прийняття і реєстрації повідомлення про корупцію;
• давати пояснення, свідчення або відмовитися їх давати;
• на безоплатну правову допомогу у зв’язку із захистом прав викривача;
• на конфіденційність;
• у разі загрози життю і здоров’ю на забезпечення безпеки щодо себе та близьких осіб, майна та житла або на відмову від таких заходів;
• на відшкодування витрат у зв’язку із захистом прав викривачів, витрат на адвоката у зв’язку із захистом прав особи як викривача, витрат на судовий збір;
• на винагороду за повідомлення про корупційний злочин;
• на отримання психологічної допомоги;
• на звільнення від юридичної відповідальності у визначених законом випадках;
• отримувати інформацію про стан та результати розгляду, перевірки та/або розслідування за фактом повідомленої ним інформації;
• на захист трудових прав.

Зазначені права та гарантії захисту не є вичерпним.

Гарантії захисту викривачів поширюються також на близьких осіб викривача.

У випадках застосування до викривачів негативних заходів впливу обов’язок доведення, що застосовані заходи впливу базувалися на належно обґрунтованих підставах, покладається на особу, яка застосувала такі заходи.

Кримінальний кодекс України

Пунктом 16² частини першої статті 3 Кримінального кодексу України визначено, що викривач – фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, звернулася із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування.

Відповідно примітки до статті 45 Кримінального кодексу України корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.

Кримінальний процесуальний кодекс України

Статтею 38 встановлено, що органами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання.

Досудове слідство здійснюють:

1) слідчі підрозділи: органів Національної поліції; органів безпеки; органів Державного бюро розслідувань;

2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України;

3) підрозділи детективів органів Бюро економічної безпеки України.

Дізнання здійснюють підрозділи дізнання або уповноважені особи інших підрозділів: органів Національної поліції; органів безпеки; органів Бюро економічної безпеки України; органів Державного бюро розслідувань; Національного антикорупційного бюро України.

Щодо порядку розгляду повідомлень про корупцію

Закон України «Про запобігання корупції»

Відповідно до статті 53^-2 Закону повідомлення підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація містить фактичні дані, що вказують на можливе вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень цього Закону, які можуть бути перевірені.

Повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, здійснене через зовнішні або внутрішні канали повідомлення такої інформації, підлягає попередньому розгляду уповноваженою особою у строк не більше десяти робочих днів.

У разі якщо під час попереднього розгляду повідомлення встановлено, що воно не відповідає вимогам цього Закону, його подальший розгляд здійснюється у порядку, визначеному для розгляду звернень громадян, про що інформується особа, яка здійснила повідомлення.

У разі якщо під час попереднього розгляду повідомлення встановлено, що воно не належить до компетенції органу або юридичної особи, до якого (якої) воно надійшло, подальший розгляд такого повідомлення припиняється, про що інформується особа, яка здійснила повідомлення, з одночасним роз’ясненням щодо компетенції органу або юридичної особи, уповноважених на здійснення розгляду чи розслідування фактів, викладених у повідомленні.

У разі якщо наведена у повідомленні інформація стосується уповноваженої особи органу або юридичної особи, до якого (якої) надійшло таке повідомлення, порядок розгляду такого повідомлення визначається керівником відповідного органу або юридичної особи.

У разі якщо наведена у повідомленні інформація стосується керівника органу або юридичної особи, до якого (якої) воно надійшло, таке повідомлення у триденний строк надсилається суб’єкту, уповноваженому здійснювати розгляд чи розслідування фактів, викладених у повідомленні, про що інформується особа, яка здійснила повідомлення.

У разі якщо за результатами попереднього розгляду повідомлення викладена у ньому інформація підтверджується, винні особи притягаються до дисциплінарної відповідальності уповноваженим на це суб’єктом відповідного органу або юридичної особи.

У разі якщо в ході проведення попереднього розгляду виявляються ознаки корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією, матеріали передаються відповідному спеціально уповноваженому суб’єкту у сфері протидії корупції або Державному бюро розслідувань.

Дисциплінарне провадження за повідомленням проводиться у строк не більше 30 днів з дня завершення попереднього розгляду. Якщо в зазначений строк перевірити повідомлену інформацію неможливо, строк дисциплінарного провадження може бути продовжено до 45 днів. Повторне продовження строку внутрішньої перевірки не допускається.

Особі, яка здійснила повідомлення, надається детальна інформація про результати попереднього розгляду, а також дисциплінарного провадження (якщо воно проводилося) у триденний строк з дня завершення відповідного розгляду чи провадження.

Інформація про можливі факти кримінальних правопорушень, одержана органами досудового розслідування, розглядається в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Інформація про можливі факти адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, одержана органами, уповноважені особи яких мають право складати протоколи про відповідні адміністративні правопорушення, розглядається в порядку, визначеному законом.

Одним із напрямків діяльності Відділу з питань запобігання та виявлення корупції Збройних Сил України є взаємодія з викривачами та робота з повідомленнями про вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень. При розгляді повідомлень можуть бути залучені представники інших структурних підрозділів Збройних Сил України та Міністерства оборони України, що забезпечує об’єктивність, всебічність та повноту перевірки інформації викладеної у повідомленні, при цьому  велика увага приділяється дотриманню принципів конфіденційності щодо нерозголошення інформації про особу.

Щодо прав викривачів на конфіденційність

Закон України «Про запобігання корупції»

Відповідно до статті 43 Закону посадові особи не розголошують і не використовують в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв’язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов’язків, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 2 статті 53¹ Закону передбачено, що при використанні особами будь-яких способів здійснення повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону їм гарантуються дотримання умов конфіденційності та анонімності.

Пунктом 6 частини другої статті 53³ Закону встановлено право викривачів на конфіденційність.

Статтею 53⁵ Закону  встановленозаборону розкривати інформацію про особу викривача, його близьких осіб або інші дані, які можуть ідентифікувати особу викривача, його близьких осіб, третім особам, які не залучаються до розгляду, перевірки та/або розслідування повідомлених ним фактів, а також особам, дій або бездіяльності яких стосуються повідомлені ним факти, крім випадків, установлених законом.

У разі якщо законом дозволяється без згоди викривача ухвалення обґрунтованого рішення про розголошення інформації про викривача або інформації, яка може ідентифікувати особу викривача, викривач повинен бути повідомлений про це не пізніше ніж за 18 робочих днів до дня розкриття відповідної інформації шляхом вручення йому повідомлення про ухвалення відповідного рішення під розписку. У повідомленні про розкриття інформації про особу викривача має бути вказано коло осіб, яким буде розголошена інформація, а також підстави такого розголошення.

За незаконне розкриття відомостей про викривача настає відповідальність, передбачена законом (ч.3, ст. 53⁵ Закону).

Кримінальний кодекс України

Відповідно до частини шостої статті 130¹ Кримінального кодексу України з метою захисту персональних даних анонімного викривача після їх розкриття для суду можуть бути здійснені, зокрема, такі заходи безпеки, як забезпечення конфіденційності відомостей про особу та/або закритий судовий розгляд.

Закон України “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві”

Відповідно до статі 15Закону України “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві” нерозголошення відомостей про осіб, взятих під захист, може здійснюватися шляхом:

а) обмеження відомостей про особу в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), а також протоколах слідчих дій та інших матеріалах кримінального провадження, заміни прізвища, імені, по батькові в цих документах псевдонімами за постановою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, дізнавача, прокурора або за ухвалою слідчого судді, суду про зміну анкетних даних.
Ці постанови (ухвали) до матеріалів справи не приєднуються, а зберігаються окремо в органі, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження;

б) проведення упізнання особи поза візуальним та аудіоспостереженням того, кого впізнають, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства;

в) неоголошення будь-яким способом дійсних анкетних даних про осіб, які взяті під захист і підлягають виклику в судове засідання;

г) виклику до суду цієї особи виключно через орган, який здійснює заходи безпеки;

д) накладення тимчасової заборони на видачу відомостей про особу, взяту під захист, адресними бюро, паспортними службами, підрозділами державтоінспекції, довідковими службами АТС та іншими державними інформаційно-довідковими службами.

Кодекс України про адміністративні правопорушення

Відповідно до частини третьої статті 272 Кодексу України про адміністративні правопорушення викривач є свідком у справах про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією. Викривач має право на збереження конфіденційності інформації стосовно нього під час дачі пояснень по справі.

Щодо забезпечення безпеки викривачів

Закон України «Про запобігання корупції»

Статтями 53, 53³ Закону закріплено, що викривачі, їх близькі особи перебувають під захистом держави.

У разі загрози життю і здоров’ю викривачі мають право на забезпечення безпеки щодо себе та близьких осіб, майна та житла або на відмову від таких заходів.

За наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну викривачів, їх близьких осіб у зв’язку із здійсненим повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону правоохоронними органами до них можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені Законом України “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві”.

Для захисту прав та представництва своїх інтересів викривач може користуватися всіма видами правничої допомоги, передбаченої Законом України “Про безоплатну правничу допомогу”, або залучити адвоката самостійно.

Закон України “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві”

Відповідно до статей 1, 2 та 7 цього Закону викривачі, які беруть участь у виявленні, попередженні, припиненні, розкритті або розслідуванні кримінальних правопорушень, а також у судовому розгляді кримінальних проваджень мають право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів спрямованих на захист життя, житла, здоров’я та майна цих осіб від протиправних посягань, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя:

Зокрема, такими заходами забезпечення безпеки є:

а) особиста охорона, охорона житла і майна;

б) видача спеціальних засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку;

в) використання технічних засобів контролю і прослуховування телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження;

г) заміна документів та зміна зовнішності;

д) зміна місця роботи або навчання;

е) переселення в інше місце проживання;

є) поміщення до дошкільної виховної установи або установи органів соціального захисту населення;

ж) забезпечення конфіденційності відомостей про особу;

з) закритий судовий розгляд.

З урахуванням характеру і ступеня небезпеки для життя, здоров’я, житла та майна осіб, взятих під захист, можуть здійснюватися й інші заходи безпеки.

Статтею 18цього Закону врегульовано питаннязабезпечення безпеки військовослужбовців, яка забезпечується шляхом встановлення особистої охорони, охорони житла і майна осіб, взятих під захист. Житло і майно цих осіб можуть бути обладнані засобами протипожежної та охоронної сигналізації, можуть бути замінені номери їх квартирних телефонів і державні номерні знаки транспортних засобів, що їм належать.

 Для захисту військовослужбовців можуть застосовуватися також такі заходи:

а) відрядження до іншої військової частини або військової установи;

б) переведення на нове місце служби.

Кримінальний процесуальний кодекс України

Заявник, який є викривачем, має право (стаття 60 КПК України):

отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;

отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;

подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;

отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

в порядку, встановленому Законом України “Про запобігання корупції”, отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням.

Пунктом 5 частини другої статті 27 КПК України  передбачено, що у разі необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини.

Частиною десятою статті 352 цього кодексу встановлено, що для забезпечення безпеки викривача його допит в якості свідка проводиться з дотриманням Закону України “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві”.

Щодо виплати винагороди викривачам

Закон України «Про запобігання корупції»

Відповідно до статті 53^-7Законуправо на винагороду має викривач, який повідомив про корупційний злочин, грошовий розмір предмета якого або завдані державі збитки від якого у п’ять тисяч і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на час вчинення злочину.

Розмір винагороди становить 10 відсотків від грошового розміру предмета корупційного злочину або розміру завданих державі збитків від злочину після ухвалення обвинувального вироку суду. Розмір винагороди не може перевищувати трьох тисяч мінімальних заробітних плат, установлених на час вчинення злочину.

У випадках повідомлення декількома викривачами різної інформації про один і той самий корупційний злочин, у тому числі інформації, що доповнює відповідні факти, розмір винагороди розподіляється у рівних частинах між такими викривачами.

Кримінальний процесуальний кодекс України

Відповідно до статті 130¹ Кримінального процесуального кодексу України за повідомлення про корупційний злочин, активне сприяння його розкриттю, якщо грошовий розмір предмета злочину або завдані державі збитки від такого злочину в п’ять тисяч і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення злочину, викривачу виплачується винагорода у вигляді 10 відсотків від грошового розміру предмета корупційного злочину або від завданого державі збитку після ухвалення обвинувального вироку суду, але не більше трьох тисяч мінімальних заробітних плат, встановлених на час вчинення злочину.

Суд визначає конкретний розмір винагороди, що підлягає виплаті викривачу, з урахуванням таких критеріїв:

• персональність інформації – інформація, повідомлена викривачем правоохоронному органу, повинна походити від його особистої обізнаності, у тому числі інформація, отримана від третіх осіб, не міститися в публічних звітах, результатах перевірок, матеріалах, дослідженнях, інформаційних повідомленнях тощо органів чи засобів масової інформації, крім випадку, якщо викривач є джерелом такої інформації, а також не бути відомою правоохоронному органу з інших джерел;
• важливість інформації – повідомлена викривачем інформація повинна містити фактичні дані, що можуть бути перевірені, і сприяти доказуванню хоча б однієї з обставин вчинення корупційного злочину.

У разі відсутності хоча б одного із зазначених критеріїв суд приймає вмотивоване рішення про відмову у виплаті винагороди.

Право на винагороду не має особа, яка:

1) повідомила про корупційний злочин у рамках угоди у кримінальному провадженні або яка є співучасником корупційного злочину, про який вона повідомила;

2) повідомила про корупційний злочин як викривач, маючи при цьому можливість для здійснення офіційного повідомлення про виявлений злочин у межах реалізації своїх службових повноважень.

Винагорода виплачується викривачу за рахунок Державного бюджету України органами державного казначейства.

Винагорода виплачується викривачу за процедурою безспірного списання.

Викривач має право представляти свої інтереси під час розгляду питання щодо виплати йому винагороди особисто і через представника – адвоката (у тому числі анонімно, але до вирішення питання виплати йому винагороди). З метою захисту персональних даних анонімного викривача після їх розкриття для суду можуть бути здійснені, зокрема, такі заходи безпеки, як забезпечення конфіденційності відомостей про особу та/або закритий судовий розгляд.

Викривач має право оскаржити судове рішення в частині, що стосується його інтересів під час вирішення питання виплати йому винагороди як викривачу.

Приклад виплати винагороди викривача:

Вироком Вищого антикорупційного суду від 24.03.2023 у кримінальній справі
№ 991/2197/22 заступника начальника управління – начальника відділу контролю робіт військовими представництвами Управління військових представництв Міністерства оборони України визнано винуватим у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 3 ст. 369 КК України (висловлення пропозиції та обіцянки надати неправомірну вигоду за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням службового становища).

За матеріалами справи заступника начальника управління – начальника відділу контролю робіт військовими представництвами Управління військових представництв Міністерства оборони України запропонував та пообіцяв надати директору Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України неправомірну вигоду у розмірі 16 800 000 грн. за вчинення останнім дій в інтересах ТОВ «Фортеця-Ост» шляхом складання аудиторською групою Департаменту позитивного аудиторського звіту щодо належного виконання державного контракту.

За результатами судового розгляду заступнику начальника управління – начальнику відділу контролю робіт військовими представництвами Управління військових представництв Міністерства оборони України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09 листопада 2023 року директору Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України виплачено винагороду як викривачу за рахунок Державного бюджету України за процедурою безспірного списання у розмірі 1 680 000 (один мільйон шістсот вісімдесят тисяч) грн. 00 коп.