Два Юрка – тезки, вони – екіпаж бронетранспортера М113А4

Штурмовики-«маршрутники». Два Юрка – тезки, майже весь час проводять разом. Вони – екіпаж бронетранспортера М113А4, який, певно, є рекордсменом у бригаді за кількістю бойових виїздів.

Високий Юрко, «Живчик», родом з Житомирщини. Своє псевдо отримав під час роботи на залізниці: коли якесь свято, каже, всі пили горілку, а він брав газований напій, так і причепилось - «Живчик». Юрко із Запоріжжя – газоелектрозварювальник, «Льоліком» його звуть ще з дитинства.

Хлопці познайомилися минулого літа на полігоні та з того часу, як рідні. «Живчик» керує броньованою машиною, «Льолік» стріляє з великокаліберного кулемета.

«Давно вже не рахую наші виїзди, – розповідає «Льолік». – Звісно страшно, бо кожен раз потрапляємо під обстріли, поруч рвуться міни та снаряди. Але їздити треба. Працюємо з Юрком на одній хвилі. Він щось бачить, підказує. Я зверху можу угледіти таке, що він не побачив – йому кажу».

«Думаю, ми не пропустили жодного штурму, – говорить «Живчик». – Атакували ворога і вдень, і вночі. Займалися евакуацією поранених. Їздимо як «маршрутка». Коли штурмуємо російські позиції, моя задача – під’їхати якнайближче, висадити десант за кількадесят метрів від ворожих окопів. При цьому маю враховувати, щоб було зручно стріляти «Льоліку». Під час евакуації доводилося і впритул підкочуватися до позицій. Останній раз нас підбили. Перша протитанкова ракета розбила гусеницю. Бачу, летить друга. Що тут зробиш? «Льоліку», кажу, готуйся приймати «вхідний». Дивом ракета пройшла поруч з бортом…»

Після нетривалого відпочинку Юрки знову поїдуть в бій. За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку «виговці» нагороджені орденами «За мужність» ІІІ ступеня.

Разом до Перемоги!
🇺🇦
Simul ad Victoriam!

Служба зв'язків з громадськістю 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського

#звичайніГерої