"ДИРЕКТОР" - колись приватний підприємець, а тепер головний сержант 1-ї батареї 2-го Самохідного артилерійського дивізіону Президентської бригади. Повномасштабне вторгнення він зустрів у Києві і в перші дні березня пішов до військкомату.
“Ця війна коли почалась, я одразу бачив, що це надовго, і всім прийдеться повоювати. У мене не було такого, відкупитись чи інше щось. У мене два сина, я не можу так»,- згадує чоловік.
“В Президентській бригаді якраз формувався дивізіон, і набирали артилеристів. На строковій службі я був командиром реактивної гармати, заступником комвзвода. Служив в Криму”.
У новоствореному дивізіоні його призначили командиром гармати САУ 2С3М “Акація”.
“Про САУ я тоді ще мало знав, але про артилерію уявлення мав. Командиру гармати найскладніше, коли усіх привезли і ти вперше бачиш свій екіпаж. Як залазити не знали, усе було нове. Навчання було прискорене. Майор з нами займався цілодобово. Ну і самі багато читали і вчили»
Він пригадує емоції від першого пострілу:
“Коли перший раз кричиш: “Гармата!” - і весь екіпаж: “Дозвіл! Постріл!” - аа, це все… Адреналін такий, ні з чим порівняти не можна. Арта - це моє. У тебе є екіпаж, твоя ластівка. Ми її називали “Чорна перлина”. Красива була. Я був Барбосом, а Вовка - Джеком Горобцем. Ще був Вартовий галактики. Ото хлопці так веселились. Всі дядьки по сорок років, а хлопчиськами всі залишились. А це як велика іграшка. Машини свої любимо дуже”.
Про свій екіпаж він розповідає з усмішкою:
“Там малий ходить Вовка. 5 медалей за АТО має, хоча виглядає як дитина. Юрка бігає, сорокарічна теж дитина, абсолютна добра, але навідник кльовий. Колька - позитив. Жарт на жарті. Жека був, але його в розвідку від мене забрали. Андрюха, то взагалі легенда... Живемо, як в сім’ї, екіпажами і по бліндажах, і по палатках”.
З часом Олександра підвищили до посади головного сержанта батареї.
“Я б з гармати сам не пішов би. Ну що це, Льошка буде кричати: “Гармата!” - а я дивитись. Але розумію, що тут більше користі принесу. Зараз війна в розпалі. На Півночі Сектор важливий - Чорнобильська АЕС, Київ. Хтось має тут стояти, були спроби прориву кордону. А працювати тут може лише гусенична арта. Коліска дуже багато куди не заїде. Наш дивізіон ідеально підходить. Потрібно усе контролювати, підготовку, техніку. Для мене важливо, щоб екіпаж кайфуху ловив від служби. У нас вся батарея добровольці і всі прийшли спочатку. Будемо битися до талого»
Київська область захищена!
Служба зв'язків з громадськістю Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького
Читайте також
Всі новини
