“Ми хотіли показати, що воюють не лише “рекси” чи “козаки-вікінги”, що не існує якоїсь касти людей, створених для війни”. Такою була, за словами керівниці проєкту Олени Кричковської, одна з цілей документального фільму “Шлях солдата”.
Телевізійний проєкт “Шлях солдата” — це шість епізодів по 45 хвилин. Це розповідь про трьох дуже різних героїв: - 22-літню дівчину, 27-літнього інтелігента та 41-річного батька чотирьох дітей. Усі вони — вчорашні цивільні, які приєднуються до Збройних Сил України та проходять навчання у трьох різних навчальних центрах.
Проєкт було створено за сприяння Командування Сухопутних військ Збройних Сил України та Головного управління комунікацій Збройних Сил України.
Всі епізоди спершу буде показано на каналі виробника “Ми Україна+”, а після цього, за словами генеральної продюсерки Наталії Стрибук, вони з’являться також і в інтернеті.
А тим часом, уже 1 серпня в одному з київських кінотеатрів відбувся допрем’єрний показ “Шляху солдата”. Тут були присутні двоє з героїв телепроєкту, інструктори навчальних центрів, ініціатори й виробники, представники Генерального штабу та комунікаційних підрозділів Збройних Сил України.
“Захист держави в нинішніх умовах — справа не тільки професійних військових, а всіх громадян. Більшість військовослужбовців, які захищають Україну нині — це ті, хто були цивільними, мобілізовані з 2022 року. Тема справедливої розповіді про те, хто захищає країну і звідки вони беруться — дуже важлива”, — каже генерал-майор Олександр Голоднюк. У коментарі він додав, що проєкт “Шлях солдата” спрямований як на цивільних, так і на чинних військовослужбовців, які побачать, що і зараз є кому доєднатися до лав захисників України.
А це такі люди, як герої “Шляху солдата”. Присутній на показі 41-літній Олександр Мисан пішов в армію вдруге, хоча є батьком чотирьох дітей. “На жаль, наш сусід нікуди не дінеться. У нас тільки один варіант - дати йому по зубах”, — пояснює своє рішення військовий.
Автори намагалися розвінчати міфи — і водночас максимально реалістично показати щоденну роботу військових. Наприклад, герої розповідають не про брак підготовки — а про її великий об’єм. Показано і їхні труднощі та помилки на початках. Тож кожен учасник розповідає свою історію про навчання, труднощі, ріст у військовій справі та реалії армійського життя.
