Владислав протягом одинадцяти років, разом із сім’єю, займався тюльпанним бізнесом. Масштаби були такі, що квітами забезпечував п’ять областей України, передусім східні, адже родом чоловік із Харкова. У рік родина вирощувала близько пів мільйона тюльпанів, складаючи неабияку конкуренцію іноземним постачальникам. Ще 23 лютого 2022 року сім’я Владислава планувала поставки товару клієнтам, однак почалось широкомасштабне російське вторгнення. Кілька днів родина квіткарів ще намагалась збирати у теплицях рослини, сподіваючись, що бомбардування вщухнуть, але бойові дії набирали обертів.
Нині Владислав воює у складі штурмового батальйону 92 ОШБр. Майже два роки у строю і його батько. Позиція у родині чітка: за свою землю потрібно боротися.
Згадуючи свій перший штурм, захисник насамперед акцентує на тому, що всі залишились живі і це – найголовніше.
- Були поранені. Тож я одразу перевірив наскільки засвоїв заняття з тактичної медицини, адже летіли КАБи і хлопцям потрібна була допомога. Потім довелось взяти на себе командування групою. І це теж витримав. Згодом мене також «затрьохсотило», але зрозумів не одразу. Вже після виходу із зони обстрілів відчув і біль, і страх. Та це нормально. Кожен воїн повинен пройти певні етапи адаптації. Зараз можу сказати, що холодний розум і постійне навчання – головні задачі штурмовика. Чим більше знаєш, тренуєшся – тим краще».
Мета Владислава – вижити, щоб повернутись до родини, а от мрія залишилась незмінна ще з цивільного життя: досягти у своїй улюбленій справі – квіткарстві - мільйонного врожаю тюльпанів. Але після Перемоги. Захищати може кожен, навіть квіткар - упевнений чоловік, головне – бажання і віра у власні сили.
#звичайніГерої
За матеріалами комунікаційного підрозділу 92 ОШБр ім. кошового отамана Івана Сірка
Читайте також
Всі новини
