«Не треба боятись, - каже Роман, - я жодного дня не шкодую, що пішов до армії захищати країну. І мені точно вже ніколи не буде соромно за мій вибір». У мирному житті він працював на тракторі. Але, як тільки почалось широкомасштабне вторгнення, йому довелось пересісти з мирної на військову машину – самохідну установку.
«Я не вагався з вибором. У мене троє дітей. І саме тому я не ховався, а пішов захищати свою країну. Бо від мене залежить і їхня доля, і майбутнє всіх українців, - каже артилерист. - А ще тут я познайомився з чудовими людьми, які за цей час стали для мене справжніми побратимами. Тими, хто підтримає і підставить плече будь-якої хвилини».
«Безумовно, я задоволений і тим, що опинився в артилерії, і результатами своєї «роботи». Але, звичайно, хочеться кращих результатів. Треба вибити, вигнати їх з нашої країни. Оцінка відмінно за «роботу» буде тоді, коли ми здобудемо перемогу. І ми будемо робити все можливе, щоб її здобути».
Служба зв'язків з громадськістю 48 окрема артилерійська бригада
Читайте також
Всі новини
